Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSП`ятниця, 21.09.2018, 08:42


ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ
Меню сайту
Категорії розділу
Контроль знань учнів [2]
Методика виховання [3]
Методика навчання [1]
Соціалізація особистості [5]
Міні-чат
200
Посилання
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Доповіді членів методичного об'єднання » Соціалізація особистості [ Додати статтю ]

Психолого педагогічні проблеми соціалізації особистості в умовах демократизації суспільства"

                 Соціалізація – процес розвитку людини, становлення особистості у взаємодії з навколишнім світом. (слайд 2)

  • це процес, через який безпорадне дитя поступово перетворюється на особу, яка розуміє і саму себе, і навколишній світ, адаптується до нього, набуваючи знань та звичок, притаманних культурі (цивілізації ) певного суспільства, в якій він (або вона) народився (народилася).
  • Крім того, соціалізацією є також процес пристосування (адаптації) дорослої людини, яка з причини певних обставин (перебування в певній "антисоціальній" групі, довготермінове перебування у в'язниці тощо) довгий час була поза суспільством, або перемістилася з одного суспільства в інше (зміна громадянства тощо). (слайд 3)

Мета соціалізації:

допомогти вихованцеві вижити в    суспільному потоці  криз і революцій: екологічній, енергетичній, інформаційній, комп'ютерній ,

оволодіти досвідом старших, зрозуміти своє покликання, самостійно знайти шляхи найефективнішого самовизначення в суспільстві.

При цьому людина прагне до самопізнання, самоосмислення, самовдосконалення. (слайд 4)

         Соціалізація - це процес, необхідний дитині, щоб отримати навички, необхідні для повноцінного життя у суспільстві. На відміну від інших живих істот, чия поведінка обумовлено біологічно, людина, як істота біосоціальна, потребує в процесі соціалізації для того, щоб вижити. Спочатку соціалізація індивіда відбувається в сім'ї, а вже потім в школі та суспільстві. (слайд 5)

     Кожна дитина з появою на світ потрапляє у свою сім’ю, де в оточенні своїх батьків і рідних робить перші кроки, промовляє перші слова, де батьки піклуються про неї, оточують своєю любов’ю, турботою, ласкою. (слайд 6,7)

       Потім дитина здобуває перші успіхи самостійності у дитячому садочку, приміряє перші дорослі ролі в учнівському колективі школи, здобуває знання про навколишній світ, вчиться долати перші незначні перешкоди, які зустрічаються на її шляху. Надзвичайно важливу роль у становленні й розвиткові соціальної практики має школа. У школі навчають вчитися, самостійно оволодівати знаннями і застосовувати їх на практиці. Розвивальна функція школи формує вміння спілкуватися, приймати рішення, критично мислити. Виховна функція школи спрямована на формування світогляду, мораль­них принципів та етичних норм поведінки, ставлень і ціннісних орієнтацій (слайд 8,9)

        Після закінчення школи, вже не дитина, а самостійна молода людина вступає у вищі навчальні заклади, де потрапляє у новий колектив -  студентський, здобуває перші знання обраної професії і оволодіває практичними вміннями і навичками, намагається знайти своє місце у суспільстві, самовизначитись у своєму житті. Також саме у цей період життя молода людина прагне створити свою сім’ю, продовжити свій рід, народжуючи дітей. Закінчивши певний навчальний заклад, і здобувши ґрунтовні знання і вміння, молода людина потрапляє у новий колектив, влаштовуючись на певне місце роботи , де її також чекають нові успіхи і невдачі, творчі злети і падіння, де людина працюватиме на користь суспільства і буде отримувати від цього особисте задоволення – від того, що вона знайшла своє місце у житті, що зуміла самоствердитися, і. взагалі, що вона потрібна суспільству, бо виконує у ньому певну роль.

   Формування особистості та її розвиток у соціумі може бути успішним лише тоді, коли будуть ураховані всі зовнішні та внутрішні чинники, що на неї впливають, їх складні взаємозв’язки. Насамперед, це спосіб життя особистості, що може сприяти її розвитку (за певних умов) чи протидіяти йому, умови життя, які сприяють становленню певного способу життя в межах певного району, національні особливості, особливості природного середовища, різні джерела духовної культури, характер їх взаємодії, просторові та часові умови життя особистості й мікрогруп, виховні системи та індивідуальні особливості особистості, які склалися в цих системах. (слайд 10

Процес соціалізації проходить відповідно до статі та етапів життя, які поділяються на:  Дитинство;     Зрілість;     Юність;       Старість.                                                                                               Молодість;


Соціалізація може бути:
 Первинною 

 Вторинною  (слайд 11,12)

   З психології відомо, що перехід від одного періоду до іншого – це зміна свідомості і ставлення дитини до оточуючої дійсності та провідної діяльності, це критичні, перехідні віки, коли відбувається ломка старих соціальних взаємовідносин дитини і оточуючих. (слайд 13)

   У період критичної фази важковиховувані діти, виявляють упертість,негативізм, неслухняність, непокору. Хворобливість і різкість критичних віків посилюється з вини дорослих, якщо в них

відсутнє уміння перебудовувати взаємовідносини з дитиною у зв’язку зі зміною її особистості і розвитком самостійності. Виділяють : великі кризи

( новонародженість, криза 3 років і підліткова криза 13 – 14 років);

малі кризи (криза 1 року, 7 років, 17-18 років).

     При великих кризах перебудовуються відносини дитини і суспільства. При малих проходять спокійно, пов’язані з наростанням умінь, самостійності дитини.

        Таким чином, людина від свого народження до смерті проходить великий і складний шлях свого життя, де вона зустрічається і взаємодіє з різними людьми і групами людей, потрапляє під вплив різних середовищ. Тому, що дане питання у сучасному суспільстві є досить актуальне і цікаве для дослідження як саме і яким чином конкретне середовище чи колектив людей впливають на формування особистості людини, її рис характеру, типу темпераменту, манер поведінки, чи залежить поведінка людини від того середовища, в якому вона перебуває.

       Результатом успішної соціалізації дитини можна вважати її готовність до виконання соціальних ролей:

 Я – успішний учень,

у дорослому житті – успішний працівник;

 Я – система громадянських компетентностей,

 у дорослому житті – свідомий громадянин;

 Я – система ціннісних ставлень,

у дорослому житті – успішний сім’янин.

 

Категорія: Соціалізація особистості | Додав: vesta13 (14.01.2016)
Переглядів: 605 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Привіт, Гість
AvatarnoAvatar Мій профиль
Міні-чат Онлайн радио Опрос
Привіт, Гість
Зареєструйтеся або авторизуйтеся і отримайте всі переваги сайту.

Пошук
Посилання

«Методичний портал»

Наша кнопка
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту
Сходинки до вершин знань

Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz