Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSП`ятниця, 21.09.2018, 08:42


ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ
Меню сайту
Категорії розділу
Контроль знань учнів [2]
Методика виховання [3]
Методика навчання [1]
Соціалізація особистості [5]
Міні-чат
200
Посилання
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Доповіді членів методичного об'єднання » Методика виховання [ Додати статтю ]

Мій досвід у формуванні моральних якостей учнів початкової школи

     Ми живемо в час, що характеризується безліччю протиріч у світогляді людей, нестабільністю їх життєвих цілей, орієнтирів, принципів, ідеалів. Сьогодення породжує новий тип духовності, носієм якого має стати людина із сучасним типом мислення. Це говорить про необхідність гуманістичного підходу до виховного процесу школярів.

   Важливими виховними завданнями, які стоять нині перед педагогом, є формування духовної культури особистості, утвердження принципів загальнолюдської моралі.

   На сучасному етапі розвитку освіти в Україні формування моральних якостей в учнів школи набуває особистого значення, оскільки досвідчена людина має бути морально вихованою, мати свою культуру поведінки.

   Моральне виховання - прищеплення та розвиток моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють у суспільстві, опанування духовною культурою людства та нації,

наслідування кращих моральних зв’язків своєї родини, українського народу, загальнолюдських моральних цінностей. Моральність є найважливішою складовою громадянської свідомості людини. Саме виховання уваги, чуйності, совісті, гідності, поваги та любові до своїх батьків, свого роду визначає культуру поведінки особистості, сприяє усвідомленню дитиною одвічних моральних істин.

   Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме тоді закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи. Розрив між знаннями моральних принципів і відповідною поведінкою - найхарактерніша властивість дитини цього віку. На цьому віковому етапі у дитини формується ядро особистості (моральні почуття, цінності, переконання), відбувається набуття досвіду моральної поведінки. Вона вчиться не лише виконувати вимоги колективу, а й бере активну участь у постановці вимог, виборі доручень, справи, яка їй до душі. В учнів виникає ще одне новоутворення – відносно стійкі форми поведінки і діяльності, які в майбутньому становитимуть основу формування її характеру.

   У роботі з дітьми молодшого шкільного віку педагог має формувати, поглиблювати і систематизувати розуміння дітьми необхідних моральних норм і правил. Велику увагу педагог - класовод має приділяти розвитку в особистості дитини позитивних рис характеру: співпереживання, пошани до старших, доброти, щирості. У формуванні морального обличчя вихованця значну роль відіграє також залучення дітей до скарбниць української культури на основі народних традицій, звичаїв, обрядів тощо.

   Ще В.О. Сухомлинський говорив: «Необхідно займатись моральним вихованням дитини, навчати вмінню відчувати людину. Все діло в одній, в дуже важливій закономірності морального виховання. Якщо людину вчать добру - вчать уміло, розумно, вимогливо, в результаті буде добро. Вчать злу - в результаті буде зло. Не вчать ні добру, ні злу - все одно буде зло…» Отже, вчитель має допомогти дитині розвиватись від елементарних навичок поведінки до більш високого рівня, для якого необхідні самостійність у прийнятті рішень і моральний вибір.

   Ми, вчителі, маємо справу з духовним світом своїх учнів. Тому ми повинні віддавати дітям свою любов і доброту, створювати таку атмосферу душевної щедрості, в якій кожен учень був би спрямований на самопізнання, прагнув духовного самовдосконалення.

Основними педагогічними методами формування знань у школярів про культуру поведінки є роз'яснення, позитивні приклади і зразки з художньої літератури та життя, ознайомлення з правилами поведінки учнів у школі тощо.

   У своїй педагогічній діяльності я намагаюся, щоб кожен урок був розумним, цікавим, захопливим і радісним. Атмосфера доброзичливості в класі впродовж усього уроку. Емоції та розумова діяльність взаємопов’язані, тому під час уроків я проводжу емоційні хвилинки, які створюють позитивний настрій, (наприклад: Хочеш побути краплинкою, дощиком, хмаркою, сонечком і т.д.), хвилинки релаксації, етичні хвилинки, наприклад:

1)Закрийте оченята. Пригадайте найніжніші, найласкавіші слова. Подумки пошліть їх своїм рідним.

2)Чуйне серце з будь-якої  біди виручить.

Придумайте свій подарунок будь-кому, щоб він відчув, яке чуйне ваше серце.

3)Поверніться один до одного. Подаруйте один одному посмішку. Побажайте щасливого дня.

   Протягом уроку налаштовую дітей на духовний контакт - хвалю їх і заохочую, а саме промовляю: «Ти можеш!», «Ти здатний це виконати!», «У тебе вийде!», «Я в тебе вірю!» і за їхні досягнення радію разом з ними. Це завжди додає учням впевненості в собі, розвиває відповідальність і бажання бути ще кращими. На своїх уроках використовую вправи,спрямовані на розвиток і зростання душі дитини. Наприклад:

- «Доторкнися до щастя» («Я у світі»)

   На дошці великими літерами написане слово ЩАСТЯ. Учні називають, яким буває щастя. Потім звучить спокійна музика, діти закривають очі й уявляють, як вони торкаються щастя. Після цього вчитель пропонує їм розказати про свої відчуття і намалювати портрет свого щастя.

  • «Скарби серця» («Основи здоров’я»)

   Необхідно розподілити дітей по групах. Кожній групі дається малюнок великого серця. Діти ділять його на клітиночки і вписують у них якості, які роблять серце людини сяючим та справжнім. Група, яка напише найбільше якостей,стає «берегинею скарбів серця». А потім з усіх клітинок складається велике серце.

  • «Якби я…» («Українська мова»)

   Дітям пропонується придумати кінцівку невеличкого твору:

  • «Якби я був (була) найдобрішим (найдобрішою) в світі, то …»
  • «Якби я був (була) невидимим (невидимою), то …»

   Тобто завдання мають дивувати і захоплювати дітей, бути такими, щоб душа дитини співала від захвату: «Ух ти!».

  Пошук співробітництва, співпраці, співдружності, пройнятий гуманістичними взаємовідносинами – це основа побудови нестандартного уроку. Сприяти дорослішанню, всебічному, гармонійному розвитку учнів, зробити їх шкільне життя радісним, захоплюючим, емоційно насиченим можуть тільки уроки з елементами гри, казковості, подорожі, з проблемно-пошуковими ситуаціями, уроки, наповнені взаємозбагачуючим спілкуванням учителя і учнів.

   У своїй роботі я практикую види таких уроків:

- урок фантазії та мислення;

- урок-змагання;

- урок-казкова подорож;

- урок-екскурсія;

- урок-концерт;

- урок-конкурс;

- уроки з використанням інтерактивних вправ.

Такі уроки дають дітям можливість відчути радість творчості, відкриття, перемоги, вчать радіти успіхам своїх однокласників, співчувати невдачам, допомагати одне одному досягти успіху в навчанні.

   Головне завдання вчителя - навчитись створювати і використовувати у шкільному житті ситуації, в яких знання і дії були б злиті та дозволили б фіксувати динаміку духовно-морального розвитку дитини, суть якого полягає у вмінні дитини самостійно, а іноді за допомогою вчителя, реалізувати свої здібності до практичної діяльності.

   Згідно з основними орієнтирами виховання, ключовою проблемою, над якою працюю у виховній діяльності є: «Моральне виховання: проблема людяності, поваги до батьків, до старших, до батьківського дому». У створенні необхідних умов для повноцінного етично-морального виховання молодшого школяра я звертаюся до творів В.О. Сухомлинського. У виховній роботі використовую казки, оповідання, легенди письменника, які мають безпосереднє відношення до морально-етичного розвитку школяра. Бо такі твори вчать допомагати тому, хто цього потребує, бути вдячними, визнавати власні помилки і не соромитися їх. Найбільш характерними в своїй роботі використовую такі форми роботи:

1.Класні години: «Діаманти нашої душі», «На те ми й люди, щоб добро творити», «Хай добрим буде розум ваш, а серце-мудрим буду».

2.Бесіди: «Як будеш батька й матір шанувати, то про країну рідну будеш дбати», «Будь уважним та вмій вчасно прийти на допомогу», «У праці радість, а в неробстві смуток», «Совість-найліпший порадник», бесіда-тренінг «Вчимося бути толерантними», бесіда-міркування «Кого називають красивою людиною».

3.Акції: «Не будь байдужим», «Милосердя», «Подаруйте радість незахищеним».

4.Свята: «Жінка - одвічне свято», «Свято іменинника», «Душі людської доброта».

5.Майстер-клас: «Матусина світлиця», «Батькова школа».

6.Конкурс на кращий твір: «Сімейний вихідний», конкурс на кращий вислів, прислів’я про рідну мову.

7.Сюжетно-рольова гра: «Як підняти настрій рідній людині».

8.Конкурс-гра: «Ми любимо вас», гра «Добрий вчинок «по секрету»», «Світлофор ввічливості».

9.Експрес-година: «Малюємо дерево роду», екскурсія на виробництво до батьків.

10.Диспут: «Культура і повага до людей і до себе», «Хто сказав, що ми гірші», диспут-роздум «Що означає бути людиною».

11.Інформ-дайджест: «Зігрій старість і самотність своїм гарячим серцем».

12.Година духовності: «Уміння прощати».

Саме так я намагаюся донести до сердець молодших школярів ідеї про те, що треба бути людяним, турботливим, правдивим, шляхетним. Адже саме з таких простих, на перший погляд, якостей складається істинно людська, морально повноцінна особистість.

Складність розвитку цих якостей у молодших школярів зумовлена різноманітними факторами. А саме: несформованістю емоційно-вольової сфери дітей цього віку (невміння стримувати свої бажання, емоції), недостатністю досвіду соціальної поведінки, впливом негативних зразків поведінки (вулиця, телебачення, стосунки у сім'ї) і наслідування їх, статусом у шкільному колективі тощо. Тому процес формування культурної поведінки молодших школярів – складний і довготривалий.

   Також у своєму класі, уже третій рік, я читаю курс за вибором «Морально-етичне виховання» (автор програми – Л.М. Слотвинська). Це формує в учнів найкращі людські чесноти, виховує патріотизм, працелюбність, самостійність, згуртовує дитячий колектив.

   Два інститути грають першочергову роль в процесі морального виховання. Один - це школа та позашкільні навчально-виховні заклади. Інший - це сім’я, де дитина закладає основи характеру своєї особистості. І сім’я стоїть на першому місці, бо вона закладає фундамент для відчуття душевної рівноваги, задоволення, щастя. Батьки мають бути позитивним прикладом для своєї дитини. Співпраця вчителя з батьками вихованців у моїй роботі знаходить відображення в різних формах: це і спільні масові заходи, родинні свята,змагання, екскурсії, диспути, лекції, бесіди, дні відкритих дверей,  зустрічі за «круглим столом», вечори запитань і відповідей «Сімейні традиції», «На сімейний вогник», виставка «Світ захоплень моєї сім’ї»,  конкурси «Зоряний час», консультації для батьків та практичні заняття. Спільними зусиллями ми виховаємо наших дітей чесними і порядними людьми зі світлими помислами та почуттями.

   «Щоб зворушити, треба самому бути зворушеним. Щоб радувати, просвітлювати душевний світ, треба нести просвітленість у своєму серці, а серце нести високо», - писав О.П. Довженко. Розуміючи це, справжній вчитель бачить свою місію в тому, щоб протягом шкільного навчання зберегти живу душу дитини. Він повинен сіяти в дитячих душах Добро та Красу, формувати людяне в людині. Учитель - людина, якій довіряють, в яку вірять і на допомогу якої сподіваються. Це людина, яка має у своєму серці слова добра, миру, натхнення для кожного свого учня. Тому важливим виховним завданням сьогодення є: попередити черствіння дитячих душ, навчити їх співчувати, відчувати біль іншого. Інакше ми ризикуємо виростити покоління байдужих, у якого немає повноцінного майбутнього. А «Від байдужості до жорстокості – лише один крок», - говорив Сухомлинський.

Отже нам, педагогам, сьогодні, як ніколи, важливо пам'ятати і керуватися мудрими його словами: «Приймати близько до серця радощі і біди Батьківщини здатен лише той, хто не зможе пройти байдуже повз радощі та біди окремої людини, ким би та не була: близькою чи далекою, знайомою чи незнайомою».

Категорія: Методика виховання | Додав: vesta13 (17.01.2015) | Автор: Черепанова Таміла Миколаївна
Переглядів: 1554 | Теги: Досвід, моральне, виховання | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Привіт, Гість
AvatarnoAvatar Мій профиль
Міні-чат Онлайн радио Опрос
Привіт, Гість
Зареєструйтеся або авторизуйтеся і отримайте всі переваги сайту.

Пошук
Посилання

«Методичний портал»

Наша кнопка
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту
Сходинки до вершин знань

Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz